ЗВУКИ (А), (О), (У), (И), (Е), (І). БУКВИ А, О, У, И, Е, І.

 Згадуємо з якими буквами і звуками ми вже познайомилися. (А, О, У, И, Е, І). Які це звуки? (Голосні). Доведіть, що вони голосні. (У роті немає перешкоди, коли ми їх вимовляємо). Що люблять робити голосні звуки? (Співати)

Розрізняємо голосні звуки, розвиваємо фонематичний слух та сприйняття.

- «Вгадай звук за описом».

Дорослий показує артикуляцію знайомого голосного звуку, а дитина вгадує, який це звук, наприклад, губи витягуються трубочкою - звук [У]. Дорослий показує артикуляцію звукового ряду, а дитина вгадує по беззвучної артикуляції, що «сказав» дорослий (наприклад, «трубочка-посмішка» - УІ).

- «Плесни в долоньки».

Дорослий пропонує дитині уважно послухати вимовлені голосні звуки і плеснути в долоні тільки на певний звук (наприклад, на звук [А]):

а, і, а, о, і, у. ... Аналогічно гра проводиться і з іншими звуками.

- Прослухати ряд слів і назвати зайве (що починається з іншого звуку):

Удав, іграшки, осінь, апельсин; Оля, овочі, акула, індик, удав; ікра, Україна, огірок, ананас.

Тема тижня «Дикі птахи»

 Батькам рекомендується:

розглянути з дитиною малюнки птахів, сказати назви птахів. Назвати частини тіла – голова, тулуб, очі, крила, лапи.

Дидактична гра  «Скажи навпаки»

Горобець  маленький, а ворона ...

У синиці хвіст короткий, а у сороки ...

Голуб важкий, а горобець ...

У синиці дзьоб тонкий, а у ворони ...

Назвати ласкаво птахів

Сова - совушка                         горобець - горобчик

Синиця - синичка                     ворона - воронушка

РОЗВИТОК СЛУХОВОГО СПРИЙМАННЯ: НЕХАЙ ЗВУЧИТЬ СВІТ!

 

Уміння зосереджуватися на звуці - слухова увага - дуже важлива особливість людини, без якої неможливо слухати і розуміти мову.

Також важливо розрізняти і аналізувати звуки. Це вміння називається фонематичним слухом. Маленька дитина не вміє порівнювати звуки, але його можна цьому навчити.

Природа - жива книга, з якою дитина знаходиться в безпосередньому спілкуванні, розгортає найширші можливості для розвитку слухового сприйняття. Діти пізнають навколишню дійсність через власної діяльності досвіду. Діяльність дітей в природному оточенні (прогулянки, спостереження) дають можливість спостерігати за різними природними і побутовими шумами, наприклад шум вітру, дзвін капель, скрип снігу.

Запропонуйте вимовити звуки, які чули сьогодні на прогулянці. Задайте дітям питання:

·        Чим відрізняються звуки шелестіння листя в суху погоду від сирої?

·        Знайди в будинку предмети, за допомогою чого ти зміг би зобразити почуті сьогодні звуки.

·        Згадай і промов інші звуки природи. У практичній діяльності: намалювати разом з дитиною предмети навколишнього світу і явища природи, звуки яких ви чули під час спільної прогулянки.

ІГРИ НА РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ УВАГИ

"Відгадай, що звучить"

Потрібно показати малюкові, які звуки видають різні предмети (як шарудить папір, як дзвенить бубон, який звук видає барабан, як звучить брязкальце). Потім потрібно відтворювати звуки так, щоб дитина не бачив сам предмет. А дитина повинна постаратися вгадати, який предмет видає такий звук.

"Сонце або дощик"

Дорослий показує дитині, що вони зараз підуть на прогулянку. Погода хороша і світить Сонечко (при цьому дорослий дзвенить бубном). Потім дорослий говорить, що пішов дощ (при цьому він вдаряє в бубон і просить дитину підбігти до нього - сховатися від дощу). Дорослий пояснює малюкові, що той повинен уважно слухати бубон і відповідно до його звуками «гуляти» або «ховатися».

"Розмова пошепки"

Суть полягає в тому, щоб дитина, перебуваючи від вас на відстані 2 - 3 метрів, почув і зрозумів те, що ви вимовляєте пошепки (наприклад, можна попросити малюка принести іграшку). При цьому важливо стежити, щоб слова вимовлялися чітко.

"Вгадай, хто говорить"

Підготуйте для заняття зображення тварин і покажіть дитині, хто з них «як говорить». Потім покажіть «голос» одного з тварин, не вказуючи на картинку. Нехай дитина вгадає, яку тварину так «говорить».

"Чуємо дзвін і знаємо, де він"

Попросіть дитину закрити очі, а дорослий дзвонить в дзвіночок. Дитина повинна повернутися обличчям до того місця, звідки чути звук і, не відкриваючи очей, рукою показати напрям.

Ігри на розвиток фонематичного слуху для дітей старшого і підготовчого до школи віку.

Якщо Ваша дитина вже знайома зі звуками, Ви можете запропонувати йому зіграти в наступні ігри:

"Чи почуєш - лясни"

 Дорослий вимовляє ряд звуків (складів, слів); а дитина з закритими очима, почувши заданий звук, плескає в долоні.

"Уважний слухач"

 Дорослий вимовляє слова, а діти визначають місце заданого звуку в кожному з них (початок, середина або кінець слова).

"Потрібне слово"

 За завданням дорослого діти вимовляють слова з певним звуком на початку, середині, наприкінці слова.

"Зірке око"

 Дітям пропонується знайти в навколишньому середовищі предмети, в назві яких є заданий звук, і визначити його місце в слові.

"Склади звук"

 Дорослий вимовляє ряд звуків, а діти промовляють складені з них склади і слова, наприклад: [м] [а] - ма; [Н] [о] [з] - ніс.

"Скажи навпаки"

 Дорослий промовляє два-три звука, а діти повинні вимовити їх в зворотному порядку.

ЛІСОВІ ТВАРИНИ для дітей - розвиваючі мультики українською мовою

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ! З 2 ПО 8 ЛИСТОПАДА ТЕМА ТИЖНЯ: «ДИКІ ТВАРИНИ»

 

Батькам рекомендується:

- розглянути з дитиною ілюстрації із зображенням звірів наших лісів - зайця, білки, вовка, ведмедя, їжака і лисиці; відзначити їх зовнішні ознаки;

 - розповісти про те, де вони живуть, чим харчуються; закріпити в словниковому запасі дитини назви звірів і їхніх дитинчат;

Відгадати загадки.

Я, зізнаюся, винна: ​​я хитра і лукава. Я в курник ввечері часто бігаю потайки. (Лисиця)

Спритний, круглий і колючий, і ні крапельки не злючий. (Їжак)

Пухнастий клубочок  виліз на дубочок, жолуді зриває  і в дупло ховає. (Білка)

Довговухий пострибайчик. Відгадайте, хто це? (Зайчик)

Виє жалібно на місяць, всі його бояться в лісі. (Вовк)

Ліс обійшов, поїв весь мед, в барлогу ліг і спить…

А мед він любить, не секрет, на те він і … (Ведмідь) 

Дидактична гра «Вгадай, хто це?» (Підібрати іменники до прикметників).

Бурий, клишоногий, незграбний - ....

Сірий, зубастий, страшний - ....

Хитра, пухнаста, руда - ....

Маленький, довговухий, полохливий - ....

Сірий - ..., клишоногий - ..., хитра - ...колючий - ....

Дидактична гра «У кого - хто?» (Вправа в словотворенні):

у ведмедя - ведмежата, у вовка - ..., у лисиці - ... , у вовка - ....

Дидактична гра «Про кого можна сказати ...» (підібрати іменник до дієслова): полює - ..., крадеться _ ... виє - ..., кусається - ..., лякається - ..., скаче -. .., перевалюється - ..., хитрує - ..., вистежує - ....

Дидактична гра «Хто де живе?» (Вживання називного відмінка іменників). У норі живе (хто?) - лисиця. У барлозі - .... В дуплі - .... і т.п.

«Зв'язне мовлення: створення природних умов для розвитку мовлення дитини»

 У дитини з народження розвинена здатність засвоювати мовлення, а пізніше і розмовляти. Про це свідчить фізіологічна сформованість головного мозку, нервової системи, органів чуття, артикуляційного апарату. Малюк у віці двох років вже починає спілкуватися з тими, хто його оточує, за допомогою мови. І основне завдання батьків – всебічно розвивати усне мовлення, в яке дитина «вростає сама по собі» (Л. С. Виготський). Малюк, звертає увагу вчений, сотні разів чує правильне висловлювання дорослого і, здається, засвоює його. Але раптом, коли починає промовляти фразу самостійно, робить помилку. Наступного разу робить «відкриття» – вимовляє правильно. Тобто, згідно психологічним закономірностям розвитку мовлення, дитина повинна сама «дійти», зрозуміти правила говоріння, які використовують дорослі, сама зробити «відкриття», переосмислити отримані знання та досвід. Це свідчить про творчий характер розвитку мовлення.

Усне мовлення має свої особливості. Це – інтонація, темп, виразність, емоційність, окрас, імпровізація, своєрідність. Складовими її є міміка, жести, паузи, погляд, вираження почуттів. Це «живе» мовлення. А значить воно виражає всю гаму почуттів людини: радість, сміх, образу, гнів, незгоду, гордість, милосердя ... І лише з часом усне мовлення можна характеризувати за лексичним запасом, граматичними конструкціями, наголосу, логіці викладу думок. Часто кажуть: «Яке мовлення - таке й мислення».

Поради логопеда батькам щодо поліпшення показників розвитку усного мовлення у дітей

Дітей раннього віку необхідно спонукати до сприйняття і розуміння мовлення. Для цього слід прослуховувати або виконувати самостійно колискові пісні, промовляти потішки, лічилки, коротенькі віршики, які мають ритмічну структуру. При цьому обов'язково викликати у малюка позитивні емоції. Також необхідно постійно збагачувати словниковий запас дитини назвами навколишніх предметів, іграшок; вчити розуміти суть цих слів у буденних ситуаціях, відповідати на питання: Хто це? Що це? Поповнювати словник словами-визначеннями (прикметниками), вчити відповідати на питання: Який? Яка? Яке? Які?, розуміти і відповідати на запитання: Що робить? Викликати інтерес до розмови з дорослими. Вчити розуміти почуте, слухати пояснення сюжету прочитаного твору, спонукати наслідувати деякі повторення у віршах, казках, піснях; розучувати короткі віршики.

Працюючи над збагаченням усного мовлення дітей середнього і старшого дошкільного віку, необхідно поступово розширювати словниковий запас різними частинами мови. Формувати культуру мовлення, стежити за виразністю, чіткістю, природною інтонацією. Розвивати вміння відповідати на питання про зміст твору, частково або повністю переповідати його. Самостійно складати розповідь з власного досвіду («Що я бачив?», «Який у мене папуга?»). Розучувати скоромовки, лічилки, вірші, казки, загадки, прислів'я, а також розрізняти їх за жанром і використовувати в різних життєвих ситуаціях. Продовжувати формувати вміння робити паузи, регулювати силу, висоту голосу, темп мовлення. Також у цьому періоді мовленнєвого розвитку необхідно звернути увагу на звукову культуру мовлення: перевірити наявність усіх звуків і чистоту їх вимови (дитина не повинна пропускати, спотворювати і підміняти звуки); здатність чути і розрізняти звуки в словах.

Дитина, яка звикла, що нею керують і пригнічують, не може самостійно мислити, діяти, розуміти інших. Потрібно виховувати вміння спілкуватися. Батькам дуже важливо сформувати правильну поведінку дитини в різних видах спілкування. Дитина повинна усвідомлювати, що спілкування необхідне їй в житті, зокрема для взаєморозуміння. Слід надати дитині можливість самостійно мислити, шукати рішення, аналізувати свої дії, висловлювати свої думки.

Для того, щоб дитина навчилася навичкам вільного спілкування, необхідно:

·         Не нав'язувати їй норми поведінки, а зробити їх способом життя.

·         Не повчати, а жити разом з дітьми, бути прикладом для наслідування.

·         Формувати особистісні якості через аналіз своєї поведінки, думок і почуттів.

·         Привчати самостійно приймати рішення, відповідати за свою поведінку.

·         Навчати взаємодіяти у спільній діяльності. 

Джерело: https://vseosvita.ua/library/zvazne-movlenna-stvorenna-prirodnih-umovi-dla-rozvitku-movlenna-ditini-296673.html