ХАРАКТЕРИСТИКА ШИПЛЯЧИХ ЗВУКІВ

 До групи шиплячих звуків відносять звуки ш, ж, ч, щ.

Звук ш приголосний, глухий, твердий. При вимові звуку ш в нормі органи мови беруть таке положення:

-        -  губи висунуті вперед;

-        -  кінчик язика піднятий до неба (до альвеол), але не торкається його, утворюючи щілину;

-        -  бічні краї язика притискаються з середини до верхніх корінних зубів або твердого піднебіння, не пропускаючи з боків струмінь повітря, що видихається. Таким чином, язик набуває форми ковша або чашечки.

-         - голосові зв'язки розімкнуті, струмінь повітря, що видихається вільно проходить між ними;

-        -  повітряний струмінь видихається рівномірно посередині язика, він сильний, широкий, теплий, легко відчувається тильною стороною руки, піднесеної до рота.

Будь-який відступ від правильного артикуляційного укладу веде до спотворення звуку. При постановці звуку основним нашим завданням є створення у дитини правильної артикуляції даного звуку.

Артикуляція звуку ж відрізняється від артикуляції звуку ш наявністю голосу.

Артикуляція звуків щ і ч відрізняється від артикуляції звуку ш додатковим підйомом середньої частини язика до неба. Крім того, звук ч є смично-щілинним. При його артикуляції спочатку відбувається змикання передньої частини спинки язика з альвеолами, а потім між ними утворюється щілина.

Таким чином, для шиплячих звуків ш, ж, щ, ч основною є артикуляція звуку ш, і значить, він буде базовим для цієї групи. Тобто робота по виправленню шиплячих звуків починається обов'язково з звуку ш. Якщо звук ш вимовляється правильно, то, додавши голос, ми отримаємо звук ж; додавши підйом середньої частини язика, отримаємо щ; додавши підйом середньої частини язика і змичку перед щілиною, отримаємо ч. Тому і порушення звуків ж, щ, ч бувають тими ж, що у ш.

Тема тижня: «Транспорт»

Розкажіть дітям про те, що транспорт буває:

Наземний: залізничний: поїзд (вагони, паровоз, тепловоз), електричка; міський: легкова машина, вантажні машини (вантажівка, самоскид, фургон, цистерна), автобус, тролейбус, трамвай, велосипед, мотоцикл, моторолер, спеціальні машини (швидка допомога, пожежна, поліцейська, аварійна).

Підземний: метро. Метрополітен - міська електрична дорога, зазвичай під землею.

Повітряний: повітряна куля, літак, вертоліт, ракета, космічний корабель.

Водний: човен, катер, пароплав, корабель, баржа, криголам, теплохід.

Вантажний і пасажирський. Вантаж - товари, речі, які перевозять кудись. Пасажир - той, хто їде або збирається їхати на чому-небудь.

Познайомте з частинами транспорту: фара, кузов, кабіна, мотор, колесо, дверцята, шини, багажник, кермо, сидіння, педалі, гальмо, хвіст, пропелер, салон, каюта, палуба, борта, ілюмінатор.

Хто керує транспортом та його обслуговує: машиніст, водій трамвая, водій, шофер, мотоцикліст, велосипедист, капітан, льотчик, пілот, вертольотчик, бортпровідниця, штурман, контролер, пасажир, матрос, космонавт.

Поговоріть про місця перебування транспорту, де його використовують: вокзал, аеропорт, аеродром, вертолітна станція, пристань, порт, гараж, тролейбусний парк, автобусний парк, космос, депо.

Зв’язне мовлення

 Сучасна школа висуває високі вимоги майбутнім учням.

Помічено, що часто наші діти відчувають труднощі у дошки, розуміючи матеріал, не можуть переказати його, не можуть підібрати потрібне слово, неправильно будують речення, соромляться своєї мови, говорять тихо, невиразно, поспішно. Нам дуже важливо навчити майбутнього школяра самостійно висловлюватися на різні теми.

Зв’язне мовлення є головним основним показником розумового розвитку і загального кругозору дошкільнят, засобом спілкування з однолітками, а також необхідною умовою успішного навчання в подальшому. Нам дуже важливо навчити дитину висловлювати свої думки точно, грамотно і послідовно, виділяти головне в своєму висловлюванні.

Зв’язне мовлення - це розгорнуте, чітке, самостійне висловлювання дитини на певну тему. Цьому необхідно вчити вдома, на заняттях в дитячому саду, у вільний час. Щоб дошкільник мав широкий кругозір, корисно багато розповідати йому, читати пізнавальні книги, енциклопедії, вірші.

Багатий словниковий запас є основною базою для формування зв'язного мовлення у наших дітей. Ми збагачуємо словник дитини новою лексикою, пояснюємо кожне нове слово і вводимо в активний словник. Ми працюємо  на правильну вимову слів, словосполучень і речень:

1.     Вчимо дітей чітко, правильно називати предмети, предметні картинки "що це?", При правильній відповіді дитина забирає картинку собі.

2.    "Пояснилки" - поясни, що це таке? (Водоспад - вода падає з гори).

3.     "Скажи навпаки" (вгорі - внизу, м'який - твердий).

4.     "Підберемо гарні слова про нашу кішечку: яка вона?" (Пухнаста, весела, швидка, розумна)

5.     "Що літає, повзає, йде, їде?" Звертаємо увагу на різноманітність слів, підбираємо синоніми: бігти - мчати, пахуча - ароматна.

6.     Гра - змагання: "Хто більше запам'ятає і придумає близьких за значенням слів?" (Хліб - хлібець - хлібний - пекар).

7.     Тварини: "Хто де живе?", "Чиї дітки?"

8.     "Дізнайся предмет по опису" (руда, швидка, маленька, спритна).

9.     "Назви 4-5 картинок на певну тему" (меблі, посуд).